За даними Sprott Asset Management, штучний інтелект, оборона та електрифікація стали трьома ключовими структурними чинниками попиту на рідкоземельні метали, перетворивши рідкоземельні метали з традиційного товару на стратегічний ресурс, пов’язаний із національною безпекою та технологічною конкуренцією. Очікується, що центри обробки даних на базі ШІ споживатимуть приблизно 3% глобального попиту на магнітні рідкоземельні метали до 2030 року, за оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, а потенціал зростання прискорюватиметься, оскільки сектор залишається на ранній стадії розширення.
Водночас пропозиція залишається вкрай концентрованою в Китаї, який контролює 94% глобальної виробничої потужності з постійних магнітів і домінує в усьому ланцюгу постачання — від майнінгу до переробки. США забезпечують лише 13% глобального видобутку руд рідкоземельних металів, тож залежать від Китаю щонайменше на дві третини своїх потреб. Створення нових ланцюгів постачання є серйозним викликом: новим гірничодобувним проєктам у середньому потрібно 16 років від відкриття до початку виробництва.