Нещодавно наткнувся на цікавий розрахунок засновника Aave щодо того, який обсяг фінансування інфраструктури може поглинути DeFi. Цифри вражають — йдеться про 100–200 трильйонів доларів. Для порівняння: десять найбільших банків світу разом керують приблизно 13 трильйонами. Виходить, що потенціал DeFi у цьому напрямку у 15 разів перевищує сукупні активи світових гігантів.

Що тут мається на увазі? Йдеться про фінансування реальної інфраструктури — сонячних ферм, центрів обробки даних, робототехніки, космічних проектів та іншого, що забезпечує перехід світу у режим ізобілію енергії та обчислювальних потужностей. Інфраструктура потребує величезних капітальних вкладень, але при цьому генерує стабільні грошові потоки. Це ідеальний актив для кредитування — саме цим займається Aave.

Давайте розберемо цифри за категоріями. Лише сонячна енергія та батареї потребують 15–30 трильйонів доларів капвкладень. Центри обробки даних і GPU — це 15–35 трильйонів (McKinsey оцінює вже до 2030 року потребу у 6,7 трильйонів). Роботизація праці — ще 8–35 трильйонів. Електрифікація транспорту — 10–25 трильйонів. Додайте сюди опріснення води, уловлювання вуглецю, ключові мінерали, цифрові мережі — і ви почнете розуміти масштаб.

Найцікавіше — космічна інфраструктура. Консервативна оцінка — 2–6 трильйонів, але якщо вартість запусків знизиться у 10–50 разів (що історично ймовірно), цифра зросте до 10–30 трильйонів, а в екстремальних сценаріях — до 50 трильйонів. Спутникові мережі, орбітальна логістика, місячні проекти — це не наукова фантастика, а цілком реальні інвестиційні напрямки.

Тепер головне питання: чому це важливо для Aave? Тому що всі ці активи можуть слугувати заставою для позик. Уявіть: ви фінансуєте сонячну ферму через Aave під заставу токенізованого активу, отримуєте стабільний дохід 8–12% річних, потім берете GHO (протокольний стейблкоін) і реінвестуєте у батареї з доходністю 12–18%. Це циклічна машина, яка працює, поки дохідність інфраструктурних активів вища за вартість капіталу Aave (приблизно 4–5%).

Є два основних шляхи розвитку. Перший — через доходні стейблкоіни (YBS), які обертають оффчейн-доходність у ончейн-доход. Приклади: sUSDe від Ethena, SyrupUSDT від Maple. Другий шлях — пряма токенізація інфраструктурних активів як застави. Обидва підходи вже підтримуються Aave, і обидва мають право на існування.

Якщо ви колись отримували помилку 529 при спробі доступу до детальної інформації про потенціал різних інфраструктурних секторів, знайте — це не просто технічна несправність, це натяк на те, наскільки складною і багаторівневою стає аналітика у цьому просторі.

Середня внутрішня норма доходності за секторами коливається: сонячна енергія — 10%, акумулятори — 12%, центри обробки даних — 13%, космічна інфраструктура — близько 18%. Чим вищий технологічний ризик, тим вища очікувана дохідність. Це створює унікальні можливості для DeFi-протоколів, які можуть запропонувати гнучкі умови фінансування.

Стратегічно Aave має позиціонувати себе як базовий фінансовий шар для інфраструктурного фінансування. Починати слід з низькоризикових, технологічно зрілих активів, таких як сонячна енергія, а потім поступово розширюватися на більш ризиковані сегменти за допомогою системи управління ризиками через архітектуру хабів V4.

На відміну від поточного фокусу RWA-токенізації на казначейських векселях і грошово-ринкових фондах (активи, які вже мають глибоку ліквідність на традиційних ринках), інфраструктурні активи представляють реальний попит на DeFi-фінансування. Це не просто оцифрування існуючих фінансових інструментів — це створення нових каналів для фінансування майбутнього.

Для фінтех-компаній і банків це відкриває двері до нових джерел доходу. DeFi дозволяє їм запропонувати більш ефективну структуру витрат і нові фінансові продукти кінцевим користувачам. Інтеграція Aave у банківські та фінтех-платформи може прискорити перехід до інфраструктурного фінансування на 10–15 років.

Загалом, якщо Aave і її партнери зможуть захопити значну частку цього ринку, йдеться про розподіл вартості у 200 трильйонів доларів. Це не просто черговий DeFi-нарратив — це переосмислення того, як фінансується фізична інфраструктура нашого світу.